РІДНА МОВА - Ridna mova - Native language - Ukrainian song by "Syny stepiv", Ukrainian folk group from Montreal, Canada. Виконують "Сини степів" (Канада). Пісня для всіх україномовних українців, для яких українська мова змалку була засобом пізнання світу та людської реальності, знають, розуміють важливість, святість слова та глибину мови як засобу спілкування і, між іншим - вічного спасіння (адже жодна молитва неможлива без мови та слова) і для яких українська мова є дійсно рідною - а не тільки "рідною" на папері чи на слові. Українська мова - мова мученик, через це свята, мучеництво освячує не лише людей, оскільки протягом історії піддавалась і надалі піддається зневазі і жорстоким переслідуванням, нечуваним і незнаним іншим мовам.
Слова: Сидір Воробкевич (1836 - 1903, з м. Чернівці) - український буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, художник.
Музика: Михайло Гайворонський (1992-1949) - композитор, автор стрілецьких пісень, капельмейстер Армії УНР, лицар Залізної Остроги.
Lyrics in Ukrainian:
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, |
А лиш камінь має. |(2)
Як ту мову мож забути,
Якою учила
Нас всіх ненька говорити, |
Ненька наша мила? |(2)
Як ту мову мож забути?
Та ж звуками тими
Ми ж до Бога мольби слали |
Ще дітьми малими; |(2)
У тій мові ми співали,
В ній казки казали,
У тій мові нам минувшість |
Нашу відкривали. |(2)
Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, |
А лиш камінь має. |(2)
В оригінальній поезії Сидора Воробкевича замість рефрену першого куплету в кінці вірша йдуть такі два куплети:
Мово рідна, слово рідне,
Хто ся вас стидає,
Хто горнеться до чужого,
Того Бог карає.
Свої його цураються,
В хату не пускають,
А чужії, як заразу,
Чуму, обминають.
Text from:
http://www.pisni.org.ua/songs/719343.html