Примˊятий цвіт
волошок польових...
Примˊятий цвіт
волошок польових
Нагадує, що все ще є
майбутнє...
Не можу зараз я
дивитися на них,
Бо розтинає душу
незабутнє!
Знов втрати і втрати...
Останні новини...
Скіпає вже серце й у горі
спеклось.
В Небесну чоту йдуть мої
побратими
І кожного дня ми
втрачаєм когось!
Моя Україно! Тримаюсь,
як можу...
Й несила вже бачить, що
роблять кати!
Раніше ж вважали,що
нам по дорозі...
З тваринками цими по
світу іти.
...Буває, не знаю я, що
вам сказати,
Як бути? що діяти? де
брать снаги?
Життя й
Кровожерливість разом
єднати –
Не можна їх класти на
спільні ваги!
...Ти пробач мені, Доле,
що такою буваю,
Що не можу я зараз
бачить квітів красу...
Просто, так, як ніколи,
квіти ці нагадали
Очі тих, кого в Вічність
на руках вже несуть...
Тетяна Прозорова
Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации
Комментарии 6
волошок польових...
Примˊятий цвіт
волошок польових
Нагадує, що все ще є
майбутнє...
Не можу зараз я
дивитися на них,
Бо розтинає душу
незабутнє!
Знов втрати і втрати...
Останні новини...
Скіпає вже серце й у горі
спеклось.
В Небесну чоту йдуть мої
побратими
І кожного дня ми
втрачаєм когось!
Моя Україно! Тримаюсь,
як можу...
Й несила вже бачить, що
роблять кати!
Раніше ж вважали,що
нам по дорозі...
З тваринками цими по
світу іти.
...Буває, не знаю я, що
вам сказати,
Як бути? що діяти? де
брать снаги?
Життя й
Кровожерливість разом
єднати –
Не можна їх класти на
спільні ваги!
...Ти пробач мені, Доле,
що такою буваю,
Що не можу я зараз
бачить квітів красу...
Просто, так, як ніколи,
квіти ці нагадали
Очі тих, кого в Вічність
на руках вже несуть...
Тетяна Прозорова