Предыдущая публикация
загрузка
Показать ещёЛевая колонка
О группе
Звивається стежиночка до рідного села, Та найдорожча жилочка, де молодість пройшла, Та ниточка без вузликів, що в серці я ношу, Та найсвятіша музика, якою дорожу. Веде вона по споришах в калинові гаї, До верб, де ночі не на жарт, співають солов’ї. Де луг, де гайворін-трава, де гомонить струмок, Де все дитинство ожива від згадок і думок. Село моє, мій дивосвіт – колисочка подій, Лишило ти глибокий слід у пам’яті моїй. Все найдорожче зберегло, що діялось-булось – Моє найглибше джерело – село, моє село.
Скрыть информацию
Фото из альбомов