Предыдущая публикация
І ось ми знов у нашій школі.
На другий поверх піднялись,
Яке тут рідне все до болю ,
Ми ж тут навчалися колись.
Зібрались «діти» сивочолі ,
Уже бабусі й дідусі ,
Зібрались тут, у рідній школі,
На жаль , великий не усі.
Ой, скільки ж вже минуло років,
Як ми пішли із школи в світ.
Від самостійних, перших, кроків
Багато вже минуло літ.
Тепер при зустрічі- зітхання,
Жалі нездійсненних надій.
І запізнілі, вже, признання,
І спогади рожевих мрій.
Згадаєм роки молодії –
Відчуємо під серцем щем.
Бо ж осінь холодочком віє,
І шлях коротший з кожним днем.
Солодка згадка днів далеких
Бентежить і хвилює кров.
Тож ми злетілись, мов лелеки,
Щоб з юністю зустрітись знов
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 2