Предыдущая публикация
Вiдтiнок гiркоти ...
я знову чую в голосi сестри
вiдтiнок гiркоти, ми так далеко
вiд основи...
i знову, й знову звучать слова
вiд вiдчаю до болю, нас зв'зують
вiйню смертельнi ланцюги!
Живемо ми надiею на зустрiч,
варимось в пекельному вогнi,
i шаленiем вiд жаху та тривоги,
що посилають нам дороги -
зупинка в западнi...
Я, знову чую в голосi сестри
вiдтiнок гiркоти...
Л. Балдач
Следующая публикация
Нет комментариев