Предыдущая публикация
Молитва має два види: перший - славослов'я з покорою, а другий нижчий - прохання.
Тому, як молитеся, не одразу приступайте до прохання; Починаючи молитву, залиш себе самого, дружину, дітей, відійти від землі, поминай небо, залиш усяку тварину видиму і невидиму, і почни славословитиТворця: і коли будеш славословити Його - не блукай розумом туди і сюди, не сквернослов по поганському , але вибирай слова зі святих писань і кажи: Благословляю тебе, Господи, довготерпеливого і незлобивого. Для того, Господи, Ти мовчиш і терпиш нас, щоб ми прославляли Тебе, бо Ти дбаєш про спасіння роду нашого і так далі .. Коли ж закінчиш славослів'я, у міру сил твоїх запозичене з Писання, і воздаш хвалу Богу, тоді почни з покорою і говори: недостойний я, Господи, говорити перед Тобою; тому що дуже грішний, - більш всіх грішників грішний я. Так молися зі страхом і покорою. Коли ж зробиш обидві ці частини славослів'я і смирення, тоді проси вже те, що повинен просити - не багатство, не славу земну, не здоров'я, тому що Він сам знає, що корисно кожному: але, як я наказав тобі, проси Царства Божого. Цар наш обурюється, якщо хто попросить у Нього таких дрібниць. Тому молитвою своєю не наведи на себе обурення, але проси собі того, що гідне Царя Бога.
(Василь Великий)
Следующая публикация
Нет комментариев