Предыдущая публикация
Від самого народження і до останніх днів
Люби той край, в якому народився.
Там юність пахне спогадом, пташиний чути спів,
Старий туман в садочку заблудився.
В дзеркальнім плесі озера милується блакить
Безкрайнього і сонячного неба,
Достиглий колос житечка вже поле золотить.
Хіба тобі краса ще інша треба?
Пройдуть роки швидесенько, не вернеш їх назад.
А скільки б ще всього ти встиг зробити!
Весну міняє літечко, а спеку - листопад
Хіба це все не можна нам любити?
Тож поки маєш сили, ти цінуй свій рідний край,
Більше життя люби, свою країну,
Твори добро і часу не втрачай
І мир прийде на нашу Україну.
23.08.2017р. Павло Мельник
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев