Предыдущая публикация
Нарешті дорога до Радомишля.
Знаєте, як зараз, маєш роботу потрібно за неї триматись. Ось так і працюєш, без вихідних та прохідних. Але зайшовши в маршрутку , всі негаразди залишилися по ту сторону транспорту. Сівши біля радомишльських цокотух, ніби й не покидав Радомишля. Боляче обговорювали намагання чиновників здати дві скважини пивзаводу, які є власністю громади. А то дивно, що громаді на її власність надають часи використання води. Затронули й забудову біля адміністрації, де будується базар. Виявляється, що під час забудови були знайдені підземні ходи, які здавна прославляли наш Радомишль. Навіть видали заборону на забудову цього обєкту. Але будують наші депутати, а у них, якщо не мені, то нікому. Будемо слідкувати за цим обєктом, але на думку співрозмовників, ніхто з цих депутатів не дасть, щоб Радомишль знали не тільки завдяки музею "Радомисль". Долучились до розмови декілька людей, які вважають, що краще нехай будують базар, бо в Радомишльських чиновників клепка працює тільки на заробіток собі. Приклад привели ті ж скважини і той музей "Радомисль", що за парканами залишилась річка, яка є власністю громади, щоб до своєї власності дійти, потрібно платити кошти депутатам. Ось так і доїхали.
Следующая публикация
Нет комментариев