«МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ, ЧИ МІСЦЕВЕ САМОУПРАВСТВО?

АБО ХТО НА ДІЛІ ПОВИНЕН ПРИЙМАТИ ДОЛЕНОСНІ РІШЕННЯ: МІСЦЕВА ГРОМАДА, ЧИ ОДНООСІБНО – ВЛАДА?»
Колективне звернення медичних працівників Прилуцької міської дитячої лікарні та батьків дітей, що мешкають в місті Прилуки Чернігівської області до депутатів Прилуцької міської Ради
Розмова в цьому зверненні піде про долю Прилуцької міської дитячої лікарні та в її складі поліклінінічного відділення, як окремої структурної одиниці, які місцева влада вирішила закрити, під гучним лозунгом – реорганізація та модернізація охорони здоров’я.
Так, дійсно, реорганізація потрібна, але відкрита, прозора, з обговоренням на рівні місцевої громади, а не тишком-нишком, як це у нас відбувається. Бо до цього часу, як то кажуть, плітками земля повниться…
Тому свій лист – звернення ми назвали: «МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ, ЧИ МІСЦЕВЕ САМОУПРАВСТВО?
АБО ХТО НА ДІЛІ ПОВИНЕН ПРИЙМАТИ ДОЛЕНОСНІ РІШЕННЯ: МІСЦЕВА ГРОМАДА, ЧИ ОДНООСІБНО – ВЛАДА?»
В Законі України
Про місцеве самоврядування в Україні
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, № 24, ст.170), чітко прописано, що представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати ВІД ЇЇ ІМЕНІ рішення.
Тож чи має право зараз міська влада одноосібно, без рішення місцевої громади, приймати доленосне рішення про закриття дитячої лікарні та поліклініки?
Хочеться зробити невеличкий екскурс у минуле, щоб показати, що навіть в тяжкі післявоєнні роки в державі знаходилися кошти і сили на підтримку діяльності дитячих медичних установ.
Прилуцька дитяча лікарня була створена в далекому 1940 році – саме тоді вперше в місті була відкрита дитяча лікарня на 30 ліжок. Хотілося б згадати і про першого головного лікаря Прилуцької дитячої лікарні, ним був Троєцкий Олександр Якович.
З 1942 року по 1945 рік дитяча лікарня в місті не працювала в зв’язку з фашистською окупацією міста.
Але в 1945 році, не зважаючи на розруху, голод та складнощі післявоєнних часів, будівля дитячої лікарні була відновлена. Нехай зовсім тісне приміщення, з пічним опаленням, без водопостачання та каналізації, але воно почало приймати маленьких хворих і надавало їм медичну допомогу.
В кінці 1960 року була відкрита дитяча поліклініка.
Та ще довгі роки приміщення дитячої поліклініки і дитячої лікарні були відокремлені одне від одного, і умови в них були не найкращі.
Тільки в 1976 році, коли за рахунок державного бюджету по типовому проекту були збудовані 3-поверхова будівля дитячої лікарні, та 2-поверхова будівля дитячої поліклініки, була відкрита молочна кухня, почалася нова ера в обслуговуванні дитячого населення міста Прилук.
В 2004 році, в зв’язку з реорганізацією медицини, стаціонар дитячої лікарні скорочений до 50 ліжок, закрите лор - відділення, скорочена кількість педіатричних дільниць до 16.
2
На жаль, за ці роки, так званої реорганізації, долею дитячої лікарні майже ніхто не переймався. Коли ставало питання про закупівлю обладнання, того ж апарату для УЗД, ФДГС, тощо, пріоритет завжди віддавався міський лікарні, а дитячий поліклініці та лікарні пропонувалося направляти своїх хворих в чергу на обстеження до дорослої поліклініки. Єдиний апарат, який був придбаний за цей час – це дитячий фіброгастроскоп. Був підготовлений лікар-педіатр, який пройшов курси по дитячій функціональній діагностиці, і успішно декілька років працював на ньому. Але з часом фіброгастроскоп прийшов в непридатність, і нікого вже не цікавила доля дітей та їх батьків, які вимушені тепер були їхати в Чернігів, або Київ, щоб пройти відповідне обстеження.
Вже багато років територія дитячої лікарні в вечірні часи перебуває в суцільній темряві, і батьки з маленькими дітками та немовлятами в зимову та осінню пору року вимушені мандрувати на прийоми до лікарів майже помацки, бо на території лікарні навіть дроти зрізані з електричних стовпів на протязі вже багатьох років . Про це неодноразово повідомлялися представники місцевої влади, але за десятки років нічого так і не змінилося.
То, можливо, комусь було просто вигідно, щоб дитяча лікарня поступово приходила в занепад, та перетворювалася на заклад, який можна ліквідувати без особливих зусиль, а велике приміщення, яке знаходиться в центрі міста, вигідно продати, бо всім відомо, що кожна попередня влада докладала чимало зусиль для закриття та ліквідації дитячої лікарні та поліклініки на протязі всіх цих років. І тільки завдяки небайдужості громадян міста Прилук та лікарів, приміщення дитячої поліклініки і лікарні працює до сих пір в тому вигляді, в якому спроектовано багато років тому.
Реорганізація медицини в місті, яка ведеться в кулуарах міської влади, без обговорення громадою, мало схожа на «удосконалення надання медичної допомоги», бо навіть лікарі Прилуцької дитячої лікарні достеменно не знають, яка доля чекає на дитячу медичну установу.
Зразу нас відкрито запевнювали, що дитячу поліклініку та лікарню «торкати» не будуть і надання медичної допомоги дитячому населенню міста буде відбуватися в звичайному режимі.
Але вже всім відомо, що міська влада вирішила в одноосібному порядку, що найближчим часом міська дитяча поліклініка та лікарня повинні припинити своє існування в зв’язку, з так званою, реорганізацією та модернізацією надання медичної допомоги населенню міста. Передбачається, що дитяче населення будуть приймати сімейні амбулаторії, в яких окрім дорослих терапевтів – сімейних лікарів, з’являться 1-2 сімейні лікарі-педіатри.
Десятки років нам розказували про переваги сімейної медицини, про те, що сімейні лікарі будуть приймати та лікувати всіх – від 0, тобто немовлят, і до людей похилого віку, при цьому направляти до вузьких спеціалістів тільки в незрозумілих випадках. Але на ділі ми маємо зовсім іншу картину: за весь цей час ніхто із дорослих терапевтів – сімейних лікарів ніколи не лікував і не хоче брати на себе відповідальність за лікування дітей, особливо маленьких. Коли «швидка допомога» доставляє в міську дорослу лікарню дітей: в травматологічне, хірургічне, інфекційне, або реанімаційне відділення, то зразу ж, не зважаючи на час доби, до хворої дитини викликається на консультацію черговий педіатр та вузькопрофільний дитячий фахівець. Навіть черепно-мозкові травми дорослі неврологи, хоча механізм травми однаковий, не хочуть лікувати у дітей, розуміючи, що дитячий організм – це окрема автономна система, яка працює за своїми правилами і нормами.
Дитяча поліклініка працює з 8 години ранку і до 18 години вечора. То ж поясніть, в якому режимі зможуть обслуговувати дитяче населення лікарі-педіатри на базі сімейних амбулаторій, якщо там буде знаходитися 1, або 2 педіатра?
Яким чином, хто і де буде проводити дітям профілактичні щеплення? Адже для цього повинні бити створені відповідні умови, медсестри мати відповідні кваліфікацію та сертифікат.
До речі, картина з профілактичними щепленнями в нашому місті просто катастрофічна, як і в цілій державі, бо з початку 2015 року забезпечення дитячого міста вакцинами
3
скоротилося в рази, а зараз – майже припинилося. Ми стоїмо на порозі епідемій! То що це – реорганізація медицини, чи спланований геноцид українського народу. Для прикладу, в 2015 році вакциною АКДП (дифтерія, кашлюк, правець) дитяча поліклініка забезпечена на 21.1%, КПК ( кір, паротит, краснуха) на 64%. Вакцинація дітей проти туберкульозу в пологовому будинку з кінця серпня 2015 року із-за відсутності вакцини. Вже є випадок туберкульозу у 4-хмісячної дитини. З червня 2015 року дитяча поліклініка не отримала жодної дози із вищезазначених вакцин.
Зараз батьки з немовлятами вимушені їздити в м. Бровари, або Київ, щоб зробити щеплення своїй дитині, бо не мають змоги зробити це в місцевій установі.
На письмове звернення батьків міста Прилуки на адресу мера міста Попенко О. М. надійшла відповідь, щодо подальшої долі Прилуцької міської дитячої лікарні, де зазначено, що все відбувається «відповідно до Примірного положення про ЦПМСД, затвердженого Наказом МОЗ України від 23.02.2012 №131 та Методичних рекомендацій МОЗ України щодо регіональних планів модернізації мережі закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, затверджених Наказом МОЗ України від 11.09.2012 №713.
Що з метою додержання законодавства та визначення шляхів досягнення пріоритетних цілей, МОЗ України проведено низку заходів з питань РОЗВИТКУ та функціонування первинної медичної допомоги, завершення створення ЦПМСД, як юридичних осіб, розмежування первинної та вторинної медичної допомоги бюджетами до кінця I кварталу 2016 року.
Також зазначено, що про закриття Прилуцької дитячої міської лікарні, як закладу, мова на вищезазначених нарадах НЕ йшла».
А далі йде невеличкий цікавий допис : « Але, які б рішення не були прийняті щодо зазначеного закладу в ході реформування мережі охорони здоров’я, надання послуг дитячому населенню в м. Прилуки не погіршиться.»
І ні слова про те, що дитячу лікарню, на залишених всього 30 ліжках, планують перевести в приміщення колишнього шкіряно-венерологічного диспансеру, стару земську будівлю, яка побудована ще в 19 столітті, яка навіть для прийому та лікування дорослого населення давно вже не відповідала і не відповідає сучасним, а тим паче європейськім вимогам, яка викликає жах при її відвідуванні, та одній лише думці, що тут тепер мають лікуватися діти, наче в тяжкі післявоєнні сорокові роки минулого століття.
Закриття дитячої лікарні і поліклініки обґрунтовується відсутністю коштів в міському бюджеті. То чи доцільно і варто зараз витрачати кошти на ремонт цієї «пристарілої» будівлі, адже для того, щоб там розмістити дитячий стаціонар, косметичного ремонту замало. Тоді кому вигідно робити дорогокоштуючий ремонт в будівлі, до якої не один можновладець своїх дітей би не поклав?
То в чому тоді полягає сучасна модернізація та реорганізація медицини в нашому місті?
Лікарі Прилуцької дитячої лікарні майже щодня вимушені приймати батьків з хворими дітьми з Прилуцького, Варвинського, Ічнянського, Таллалаївського, Срібнянського районів. На заперечення, що ви відноситеся до іншої медичної установи і взагалі – до іншого району, лікарі чують у відповідь завжди одне: « В нас немає дитячих лікарів, нам ні до кого звернутися, тому ми вимушені їхати до вас і просити про допомогу!»
Це все результат тієї самої реорганізації і модернізації охорони здоров’я, який найближчим часом чекає і місто Прилуки.
То чому б не розглянути питання не про знищення Прилуцької дитячої лікарні і поліклініки, а про створення на її базі міжрайонного дитячого медичного закладу?
Дитинство - це світло на початку тунелю. І влада не має одноосібне право перетворювати цей тунель, на темну печеру, з якої не видно світла і немає виходу!
P.S. Прилуцька міська дитяча лікарня з її поліклінічним відділенням зараз більше нагадує паперового метелика, якому влада вирішила відшматувати крила та викинути на смітник...
І тільки від реакції громади міста зараз залежить майбутнє не тільки дитячого населення, а й самої дитячої установи. Тож не стійте осторонь, якщо вас турбує здоров'я майбутьнього української нації!!!
Кому не байдужа доля дітей нашого міста, поділіться у себе зверненням на сторінці!
Цікаво також дізнатися, хто в разі ліквідації ПМДЛ стане одноосібним володарем великого, не просто приміщення, а цілого комплексу, який був колись збудований за державні кошти для потреб дитячого населення міста?