Гроші, гроші, які ж ви хороші...

Де ж мені вас взяти щоб не бідувати? Чорна- пречорна безвихідь. Грошей треба, а їх нема. Хоч бери тай плач. Беру і плачу. Все одно нема. Дурно плакала. Не беріть з мене, дурної, приклад. Не плачте коли пусті кишені. Якщо ви чесна і працьовита людина, то відсутність в вас грошей тимчасове явище. Є Хтось, хто бачить вашу нужду і знає ваші потреби. Голодні не будете. Але й ви боріться працею і мозолями з бідністю. Борітеся й поборете! Але не плачте і не скигліть. І в банку не зичте. І в Міші не зичте. І в Свєти Галамайчихи також. А якщо зичите , то віддавате як найшвидше. Не баріться і не шикуйте на позичені гроші , бо бідося настигне вас несподівано. Як бідного Колю Вінтоняка. От той пішов з князі в грязі. Але не для сміху це пишу. Сміху тут мало. Тут і плачу мало. Чисто по людськи шкода дядька. Бо не є з тих вредних... Але де ж була його голова? Яким місцем думав той чоловік? Але Бог добрий і терпеливий. І Коля не дурак, знайде вихід. Звертаюсь зараз до його кредиторів-Люди добрі, потерпіть трохи. Не топіть хлопа, ви ж знаєте його все життя. Хто знає як ще життя з вами пожартує. Будьте милосердні до того з ким ще недавно чай-каву, водку-віскі пили. Здалеку з ним здоровались, руку тиснули, другом називали... Потерпіть, а може щось і простіть. І вам щось проститься. А ти, Микольцю, тримайся. Думай. І нам треба думати завжди перш ніж зичити гроші. Не дурак же сказав , що зичимо чужі, а віддавати прийдеться свої. Будьмо уважні!
#новости