Шумів травневий дощ.

Я сиділа і дивилась як Небо вмиває лице землі. Квіти, що на них падали важкі краплини, здригались , немов ридаючи. Дощ гримів по дахах. вітер шумів, заплутавшись в телефонних проводах, капання і булькання води... Я слухала пісню Життя. Земля впустивши в своє лоно воду, відпустила на волю своі аромати. Вони поєднавшись з ароматом квітів і трави, наповнили моі легені. Я вдихала запах Раю. Я тішилась дощем. Я люблю всесвіт. Я впустила в серце Мир та Спокій і побачила Бога.
#новости