Якби ти знав, що я живу тобою,

І серед натовпу шукаю силует
Знайомий до міліметра, до болю..
Із запахом парфумів й сигарет.
Коли знаходжу - мовчки відвертаюсь,
І падаю крізь землю, і злітаю..
І хочу, щоб помітив, і ховаюсь..
І як мені воскреснути - не знаю.
Якби ти знав, яка я нещаслива.
Як хочеться забути все і жити.
Як хочеться зірватись і, можливо,
Поїхати від тебе. Розлюбити.
Обвита павутиною розлуки
Я б сіла випадково на літак...
Тоді торкалися востаннє наші руки.
Якби ти знав, то все було б не так.
©Света Захарчук-Зайцева