Предыдущая публикация
І жду якогось чуда із чудес.
Читаю ніч, немовби чорну книгу.
Якщо кохаєш, - знайдеш без адрес
оцю хатину за морями снігу...
© Ліна Костенко
Присоединяйтесь — мы покажем вам много интересного
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 7
Через багно боліт пройдеш, коханий.....
Щоб милій квітку щастя принести...
Кохання переборить все, жаданий.......
Ця дивна квітка- в кожного - своя......
Сердець і душ закоханих злиття......
І спогади в дитинство знову кличуть.....
У ній жила та мрія золота,
Де в небі сірі журавлі курличуть......
І гори снігу вкрили все навкруг,
Як у дитинстві, радісно й казково......
Життя щодень свій замикає круг.....
Та на душі в хатинці загадково.....
У спогадах купаюсь і пливу.....
І серце спочиває від тривоги.....
У ній лиш спокій для душі знайду
Й прихисток із далекоі дороги....