Предыдущая публикация
Признаватися, може, й не варто,
щоб не знав ти і не відав,
як, приклавши лінійку до карти,
виміряю між нами віддаль.
Сантиметри старанно множу.
Кілометри ретельно ділю.
І з усіх підрахунків виводжу,
що, мабуть, я тебе люблю.
© Ліна Костенко
Следующая публикация
Комментарии 24
Як, завжди, щиро, ніжно і з любов"ю!
Яку вже хтось так влучно розгадав.
Питання це одвічне, це - ділема,
Сказать люблю не важко.Але ж чи справді ти кохав?
Говорим про любов, як про високі почуття,
Але як в дійсності їх можна зрозуміти,
Не хватить певно нам і цілого життя,
Щоб цього слова суть нам уловити.
Любов – не пафос, навіть не зізнань слова,
Це не букети квітів, подарунків море,
І це не стан, коли йде кругом голова,
Любов – коли душа з душою заговоре…
С.Ц.
Так часто долею наказані
Ми залишаємо собі слова несказані,
Слова, які можливо хтось чекав
І так почути їх бажав.
Для цього очі є,і серце, і душа.
Їх промовляння можуть бути так яскраві,
Що не потрібні ні зізнання, ні слова.
Любов – це сльози й радість водночас,
Любов – дивитись просто очі в очі,
Любов – не помічати, що вже день угас,
Любов – проведені, так ніби в казці, ночі.
Любов – це спокій відчувати на душі,
Любов – це разом труднощі усі долати,
Любов – це не писати ось такі вірші,
Любов – це ніби в небесах літати.
Я вивчити й пізнать не зможу....
Загадка ти , бо розгадать
Тебе ніколи я не зможу.....
Ти зіронька моя, та холодом
Зігрієш мою вже схолоднілу
Душу.......
Невже я розгадати тебе мушу?
ТАНЯ ЛЕСЬЄВА- ЛЕСЬ.
Це життя, не якесь кіно....
Це якесь магічне чуття,
Дивна магія почуття....
Я люблю тебе , як весну,
Й ти кохаєш мене одну....
Це кохання у нас- святе,
Ніби сонечко золоте....
Поряд , любий, роки пройшли....
Вже дорослі сини- орли....
Та кохання в душі горить,
То ж цінуймо життя кожну
Мить.....
ТАНЯ ЛЕСЬЄВА- ЛЕСЬ.
28 КВІТНЯ 2017 РІК.