Ядерна зброя (ЯЗ) і Лукашенко.

Поки що НЕМАЄ підтверджень, що ЯЗ було переміщено до Бєларусі. Самі заяви Лукашенка і Путіна нічого не варті - їх заяви всього лишень складова ядерного шантажу. Військові і політики НАТО та США не підтверджують такого переміщення.
Але! Що важливо. Сценарій, якщо все ж ЯЗ буде розміщена в Бєларусі.
1. Лукашенко НЕ буде контролювати російську ЯЗ у випадку її розміщення у Бєларусі. Це — аксіома, яку немає смислу навіть доводити. ЯЗ буде під повним контролем Кремля.
2. Хоча саме по собі розміщення ЯЗ в Бєларусі, крім усього іншого, має ще й політичні “задачі”, погрожувати застосуванням ЯЗ безпосередньо проти ЄС чи країн НАТО взагалі, начебто від імені Беларусі — Кремль не зможе. Усім зрозуміло, що ядерний шантаж чи ядерна “агресія” з території Бєларусі є загрозами з Кремля. Дискусія з боку США буде належною, і відповідь, якщо потрібно, буде саме по Кремлю і Росії. Тому і підготовка до такої ескалації в Кремлі йде поступово і обережно.
3. Але натомість на погрози Лукашенка застосувати ЯЗ проти України (чи навіть, теоретично! — застосувати), на це реакція ЄС (і навіть НАТО) може бути не настільки рішучою і прямопропорційною. Всі будуть розуміти, що погрози і рішення щодо застосування ЯЗ з Бєларусі — є рішеннями Кремля, але варіантом відповіді в такому разі може розглядатись нанесення удару по самій Бєларусі. Що, теоретично, може влаштовувати Кремль в “дискусії” щодо ядерної ескалації.
Лукашенко грає у небезпечну гру, ради збереження влади. А зберіг він її досі значною мірою тому, що Україна йому підігрувала. Українські політики. Але ця дивна політика підтримувати “гарні” стосунки з Бєларуссю зовсім скоро стане для України дуже небезпечною. Кремль поступово заганяє Лукашенка в ситуацію, коли від його імені і без його волі стосовно України можуть коїтись ще гірші речі.
Усім вже відомо про “певні” нові і дуже важливі домовленості між США та Китаєм, які очевидно НЕ на користь Кремля. Також не секрет, що Китаю справді не потрібна ні ядерна ескалація, ні тим більше застосування ЯЗ.
Але в якійсь фазі війни новий виток ядерної ескалації практично неминучий.
Це дивна, шкідлива позиція юних генералів та його господаря — підтримувати гарні стосунки з Лукашенко, через агентів ФСБ, таких як нардеп-зрадник Шевченко. Згодом, і зовсім скоро, ця позиція стане просто небезпечною.
Розгортання активної діяльності національно-визвольних формувань на території Бєларусі може утримати Кремль від переміщення ЯЗ до Бєларусі. Але навіть якщо переміщення ЯЗ відбудеться — погрожувати нею самим бєларусам Лукашенко не зможе. Розгортання діяльності національно-визвольних формувань також буде неоціненним для відволікання російських сил з українського фронту, що зараз дуже необхідно для ЗСУ.
Але на розгортання такої діяльності потрібен час. І коли прийде загальне розуміння шкідливості “гарних” стосунків деяких українських політиків з Лукашенко, тоді такого часу не буде. Наприклад, питання Криму, питання “входу” ЗСУ до Криму може загострити ядерну ескалацію. У юних генералів немає ні кругозору, ні розуміння, ні досвіду, а у його “посередника” — агента ФСБ Шевченка — власна мотивація і задачі. Як і у Єрмака. Але тоді ці “діячі” знову заспівають свою улюблену пісню про “посередництво”, як і на початку війни. Тільки знову буде пізно.
Це не ми використовуємо Лукашенка — це він нас.
Потрібно терміново надати можливість, як Полку Каліновського, так і іншим білоруським формуванням, що воюють на боці України, повернутися додому. Терміново. Україна не повинна бути до цього причетна (офіційно), але ми не маємо права їх стримувати.
Годинник цокає.
—
Пізніше додам про ВІДСУТНІСТЬ загрози другого фронту з півночі. Вона мінімальна, а у порівнянні з вигодами — не тільки допустима, а і необхідна.