Предыдущая публикация
Полк імені Кастуся Калиновського.
“Російський добровольчий корпус” (РДК) на Бєлгородщині, саме там — це утопія і помилка, від нерозуміння дійсних настроїв зомбованого населення РФ. Самообман від нерозуміння системи цінностей російської керівної верхівки. Самообман на війні — це дуже погано. Знати, що росіяни можуть бездумно кидати на знищення в мʼясні атаки власних громадян, і чекати від них же кроків щодо перекидання значних сил в Бєлгород, ради “спасіння” трьох сіл і селищ? Чекати, що вони поставлять під загрозу свій фронт ради якогось Грайворона чи Шєбєкіна? Який юний генерал до цього додумався?
В гіршому випадку ще може зіграти “карта” ядерних боєприпасів, біля яких комусь знадобилося проводити ці спецоперації.
А от Бєларусь — зовсім інша справа. І можливо саме зараз прийшов час для цього. З точки зору користі для наступу на півдні, це матиме значно більше смислу, ніж безглузде вештання Бєлгородщиною.
Ґрунтовніше поясню в сьогоднішньому випуску мого подкаста.
Следующая публикация
Нет комментариев