Предыдущая публикация
23 січня 142 роки тому в Києві народився Михайло Донець - видатний український оперний співак, жертва сталінського режиму (1883-1941).
Славетна Марія Заньковецька називала його своїм "синком", але, на жаль, і досі його ім'я відоме небагатьом. А він був співаком світового рівня.
Другом співака був Максим Рильський, який написав про нього спогади, добився, щоб голос Михайла Донця звучав по радіо. "Такі люди не забуваються.", - згадував про митця Максим Рильський і саме таку назву він обрав для спогадів про видатного співака і друга.
"Краще співати маленькі партії добре, ніж великі погано.", - говорив Михайло Донець. Він вивчив практично увесь світовий басовий репертуар - понад 130 партій. Переучив репертуар українською мовою - партії Мефістофеля, князя Галицького, дона Базиліо, Салтана.
У 2020 р. у видавництві "Ярославів Вал" вийшла книга українського письменника, мистецтвознавця, музикознавця Миколи Кагарлицького "Велич і трагедія Михайла Донця". Автор 40 років по крихті збирав подробиці з життя видатного співака. Це перша фактографічно багата книга про велета національної опери Михайла Донця. Цією книжкою Михайло Донець повертається із забуття. Нехай лише знайде свого читача.
Михайло Донець народився в багатодітній київській родині. Батько був креслярем на заводі "Арсенал", співав дуетом з дружиною, яка знала багато народних пісень. Любов до музики вони передали сину, батько змайстрував йому скрипку. Спів восьмирічного Михайла почув київський музикант і регент Олексій Грінченко. Відтоді хлопчик став співати у церковному хорі. Доля вела його до оперної сцени.
У 1913-1941 рр. він був (з перервою) одним з провідних солістів Київського театру опери та балету. У 1924 р. він став першим заслуженим артистом республіки.
"Михайло Донець пропагував здобутки українського музичного мистецтва і запам’ятався неперевершеними образами Тарас Бульби, Виборного, Голови ("Тарас Бульба", "Наталка Полтавка", "Різдвяна ніч" М.Лисенка), Карася ("Запорожець за Дунаєм" С.Гулака-Артемовського), Захара Беркута ("Золотий обруч" Б.Лятошинського), Цуніга ("Кармен" Ж. Бізе), Дона Базиліо ("Севільський цирульник" Дж. Россіні), Мефістофеля ("Фауст" Ш.Ґуно) та інші). Митець був одним із фундаторів оперного театру в Києві, працював над дослідженнями історії оперного театру, вокального мистецтва, займався викладацькою діяльністю.), - @Центральний державний архів-музей літератури
"…Донець Михайло Іванович відомий мені як антирадянськи налаштована особистість. У період перебування петлюрівських з’єднань у Києві, зустрічав їх із хлібом-сіллю, вивішуючи петлюрівський прапор…", - з доносу на Михайла Донця деяких його колег.
Його забрали майже зі сцени оперного театру. Катували й вимагали зізнатися в тих гріхах, яких він не мав. Мав тільки єдиний - український патріотизм. 10 вересня 1941 р. в київських в'язницях без вироку суду були розстрiлянi всi в’язнi, серед них і Михайло Донець.
Так Україна втратила корифея оперового мистецтва, про якого з великим захопленням згадували Іван Козловський, Максим Рильський, Марія Литвиненко-Вольгемут.
У 1955 р. справу Михайла Донця закрили "за відсутністю складу злочину".
У 1992 р. в Києві іменем Михайла Донця названо вулицю.
Видатна оперна співачка Євгенія Мірошниченко була ученицею дружини Михайла Донця - Марії Донець-Тессейр, оперної співачки і педагога, яка навчалася у Варшаві і Відні, закінчила Міланську консерваторію. Її батько мав французьке походження.
МИХАЙЛО ДОНЕЦЬ.
10 вересня 1941 р. у в'язницях Києва радянськими спецслужбами без вироку суду було розстріляно всіх в'язнів. Серед них був і Михайло Донець - видатний український оперний співак (бас), жертва сталінського режиму (1883-1941).
Він був співаком світового рівня. Славетна Марія Заньковецька називала його своїм сином, а нині його ім'я відоме, на жаль, небагатьом.
Максим Рильський, друг Михайла Донця, написав про нього спогади, добився, щоб голос Михайла Івановича звучав по радіо.
"…Донець Михайло Іванович відомий мені як антирадянські налаштована особистість. У період перебування петлюрівських з’єднань у Києві, зустрічав їх із хлібом-сіллю, вивішуючи петлюрівський прапор…" – з доносу на Михайла Донця деяких його колег.
Він народився в багатодітній київській родині. Любов до музики у нього від матері, яка знала багато народних пісень, а батько змайстрував скрипку. Спів восьмирічного Михайла почув київський музикант і регент Олексій Грінченко. Відтоді хлопчик став співати у церковному хорі.
Доля вела його до оперної сцени. У 1913-1941 рр. він був (з перервою) одним з провідних солістів Київського театру опери та балету. У 1924 р. він став першим заслуженим артистом республіки. У 1927 р. він став першим виконавцем партії Тараса Бульби.
Михайло Донець вивчив практично увесь світовий басовий репертуар – понад 130 партій. Він переучив репертуар українською мовою - партії Мефістофеля, князя Галицького, дона Базиліо, Салтана.
"Краще співати маленькі партії добре, ніж великі погано.", - говорив Михайло Донець. Він виконав 130 арій оперного репертуару, співаючи однаково неповторно і малі, і великі партії.
Його забрали майже зі сцени оперного театру. Катували й вимагали зізнатися в тих гріхах, яких він не мав. Мав тільки єдиний - український патріотизм.
Так Україна втратила корифея оперового мистецтва, про якого з великим захопленням згадували Іван Козловський, Максим Рильський, Марія Литвиненко-Вольгемут.
У 1955 році справу Михайла Донця закрили "за відсутністю складу злочину".
У 2020 р. у видавництві "Ярославів вал" вийшла книга українського письменника, мистецтвознавця, музикознавця Миколи Кагарлицького "Велич і трагедія Михайла Донця". Автор 40 років по крихті збирав подробиці з життя видатного співака. Це перша фактографічно багата книга про велета національної опери Михайла Донця.
З 1992 р. в Києві іменем Михайла Донця названо вулицю.
Видатна оперна співачка Євгенія Мірошниченко була ученицею дружини Михайла Донця - Марії Донець-Тессейр, оперної співачки і педагога, яка навчалася у Варшаві і Відні, закінчила Міланську консерваторію. Її батько мав французьке походження.
Следующая публикация
Комментарии 1