Її запрошували на знімальні майданчики Олександр Довженко, Володимир Денисенко, Віктор Івченко, Іван Миколайчук та інші режисери. Загалом вона знялася в 16 фільмах.
"Варвара Олексіївна Маслюченко була затребуваною актрисою - як у Харкові, так і в Києві, а стала декабристкою ХХ століття, найбільшою душевною опорою в засланні. Негайно від родини "ворога народу" відвернулися друзі, тепер сахалися знайомі. Разом із сином Остапа Вишні від першого шлюбу В’ячеком (Вячеслав Губенко (1923-2002); перша дружина, як і мати гумориста, померли від тифу) і власною донькою Марією розгублену Варвару Маслюченко також вислали з України. У теплих листах, що прагнути бодай якось розтопити сибірську кригу, вона світло дякувала далекому чоловікові - за те, що він їй сьогодні хоча б… наснився. Оселилася із двома дітьми в м.Архангельську - на Кеґострові. Звідти регулярно надсилала Варя чоловікові одяг, харчі й листи.", - @Укрінформ
Вперше Остап Вишня побачив Варвару Маслюченко в 1924 р. в Харкові. Вона грала в п’єсі Бернарда Шоу "Свята Йоанна" Жанну д’Арк - першою на українській сцені виконувала цю роль. Пізніше він сказав їй: "Як побачив тебе, так мені жаба цицьки й дала".
"У нього були дружина і маленький син, у неї - донька. Їй було 22, йому - 35. Ні шлюби, ні діти, ні різниця у віці не завадили їм одружитися. Це була богемна пара. Він - найпопулярніший письменник України, чиї сукупні тиражі сягали мільйона примірників. Вона - перспективна актриса Харківського українського драматичного театру. Коли його заарештували, а театр закрили, вона пожертвувала своєю кар’єрою і 10 років чекала чоловіка з таборів - свого Павла Губенка, відомого широкому загалу, як Остап Вишня. Завдяки їй він тримався, творив і не зрікався свого тонкого, філігранного гумору.", - літературознавиця Ярина Цимбал.
На засланні Варвара працювала в Архангельському заштатному театрі, добилася через дружину Максима Горького побачень із чоловіком-в’язнем.
Народилася Варвара Маслюченко 2 грудня 1902 р. в Харкові. Навчалася в Київському музично-драматичному інституті імені М.Лисенка.У 1920-1923 рр. - була актрисою театрів Києва, Харкова, російських театрів.
"Про її життя після смерті Остапа Вишні написано мало, про кінематографічну діяльність - нічого. Але головною справою останнього відрізку життя вважала збереження пам’яті про Остапа Вишню. Але не такого, як його подавав радянський офіціоз, а справжнього. Приблизно раз на місяць влаштовувала вдома літературні вечори. Акторку повернув на екран Олександр Довженко, який замолоду в Харкові приятелював з Остапом Вишнею, навіть шаржував його. Запросив удову свого товариша на епізод у "Поему про море" (1958 р., стрічку закінчувала Юлія Солнцева). Роль маленька, проте започаткувала роботу в звуковому кіно. .", - Станіслав Цалик, письменник, історик, сценарист.
Варвара Губенко написала книгу "Про Остапа Вишню. Спогади" (1989 р.).
В Києві є вулиця Варвари Маслюченко.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев