Предыдущая публикация
Сьогодні у світі відзначають День кіно.
Саме в цей день у 1895 році брати Люм'єр вперше показали кінострічку. До слова, вже в наступному, 1896 р., у Харкові відбулась перша українська кінозйомка: у вересні фотограф Альфред Федецький відзняв кілька хронікальних сюжетів, а вже у грудні влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.
З нагоди Дня кіно годиться згадати і про внесок українців у світовий кінематограф, і про українське кіно в діаспорі. Зрозуміло, ця тема надто широка для одного допису у фейсбуці. Тож зупинимося на одному маловідомому напрямку, пов'язаному з українською еміграцією у міжвоєнній Чехословаччині, де на початку 1920-х рр. сформувався потужний український політичний і культурний осередок - тут діяли політичні партії, перенесені з "Великої України" доби Революції 1917-1921 рр., українські вищі навчальні заклади та наукові інституції, архіви, бібліотеки, культурні товариства і мистецькі об'єднання, хори, видавництва, що забезпечували українською книгою діаспору і в інших країнах... А в 1930-х роках тут намагалися налагодити своє - українське - кіновиробництво. І якби це вдалося повною мірою, ми могли б побачити ще один фільм про Мазепу з Джеком Палансом та Мерлін Монро у головних ролях...
Далі цитуємо уривок зі статті Надії Лихолоб, присвяної українському кінематографу:
У 1932 р. у Празі була заснована студія Merkurfilm, власником якої був відомий кінопромисловець, підполковник Армії УНР Борис Сухоручко-Хословський. Студія займалася прокатом різноманітних фільмів, у т.ч. й українських, зйомками стрічок на теми української історії тощо. У фондах Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) зберігається буклет до фільму Олександра Довженка «Арсенал», який вийшов у прокат на кіноекрани Чехословаччини у 1930-ті роки завдяки старанням пражської студії Merkurfilm...
У 1932 р. студія Merkurfilm анонсувала зйомки фільму про гетьмана Івана Мазепу за романом Богдана Лепкого. З цієї нагоди Merkurfilm підготував буклет (чеською мовою) про зйомки фільму, в якому приводиться коротка історична довідка про роль видатного українця Івана Мазепи в історії України з ілюстраціями відомого українського графіка, портретиста, книжкового ілюстратора на еміграції Юрія Вовка ( Jiří Wovk).
Постать гетьмана Івана Мазепи свого часу дала натхнення багатьом західним митцям, зокрема: Вольтерові, Байрону і Гюґо. Іван Мазепа став культовою особою у західній романтичній традиції – і літературній, і музичній, і малярській. Завдяки йому в Європі ХVIII ст. освічені прошарки суспільства багато дізналися про Україну. Із появою кінематографії, легендарний образ гетьмана Івана Мазепи уже на початку ХХ ст. привертав увагу багатьох режисерів. Так, ідея створення фільму про Івана Мазепу у Празі наштовхнула паризьку фірму «Вільнер і Ренесанс» на думку випустити проспект історичного фільму з життя Івана Мазепи під такою самою назвою «Мазепа» (реж. Ж. Анне, автор сценарію Й. Кессель, 1936р.).
Приблизно в той самий час Ежен Деслав (Євген Антонович Слабченко), український режисер на еміграції, також мріяв зняти власну кінострічку про гетьмана Івана Мазепу, проте початок Другої світової війни завадив реалізації проекту. Лише з 1955 р. Ежен Деслав почав знову предметно готуватися до зйомок фільму. Режисер домовився з актором українського походження з Голлівуду Джеком Пеленсом (Володимиром Палагнюком) зіграти головну роль, а на роль Мотрі Кочубей розглядалася навіть кандидатура Мерілін Монро. На жаль, свій задум зйомок фільму режисерові реалізувати не вдалося.
Принагідно хочеться нагадати, що Ежен Деслав, видатний український кінорежисер, представник європейського кіноавангарду; у 1917–1921 рр. брав активну участь у визвольних змаганнях: служив у корпусі Січових стрільців, був у складі дипмісій УНР та після поразки Визвольних змагань 1917–1921 рр. залишився на еміграції. До найвизначніших кінотворів Е. Деслава слід зарахувати, зокрема, стрічки «Марш машин» (1928), «Електричні ночі» (1929), «Університетське місто» (1930), «Монпарнас» (1931) та ін.
Следующая публикация
Нет комментариев