Предыдущая публикация
Історія села є надзвичайно довгою.
Ласківці ще за княжих часів (тоді село називалось Велике Око і Кизьминець) входило в склад Теребовлянського князівства. Після смерті князя Юрія Тройденовича в 1340 році, останнього галицького князя, галицькими землями, Ласківцями в тому числі, підступно заволодів польський король Казимир Великий. Проте у 1648 році населення Ласківець активно включилося за боротьбу проти польського поневолення під проводом Богдана Хмельницького. Тодішню власницю села та його околиць — Реґіну Потоцьку — було жорстоко вбито. В той час народ збунтувався під проводом Ілька Крупки. Але пвсля того, як війська Богдана Хмельницького залишили західні землі України, поляки під керівництвом полковника Чернецького Стакого жорстоко розправились з селянами, село спалили, поголовно знищили тих, хто учасниками повстання.
Колишні воїни УГА з села Ласківці
На Ласківці не раз нападали турки і татари в часі польсько-турецької війни. Велика руйнація села припадає на 1676—1683 рр. Протягом цього часу Ласківці знахлдилися між двома фронтами. З однієї сторони була кіннота яничар і гетьмана Дорошенка, а з другої сторони — польська армія. Після 1683 року селяни знову потрапили під контроль Польщі і були закріпачені. У 1772 році село потрапляє під владу Австрійської імперії внасдок поділу Речі Посполитої.
У 1826 році у Ласківцях було організовано однокласову українську школу. Скасування панства і революція 1848 року здійснили значний вплив на формування національної свідомості населення.
[ред.] Мікротопоніми
Назви піль: Перерит, Ралькова[1].
[ред.] Поширені прізвища
Ваврик, Головацький, Голодюк, Дмитрик, Левенець, Лопоцький, Хитренький, Шмигельський[1].
[ред.] Персоналії
У селі народився український вчений-гідробіолог Арсан Орест Михайлович.
[ред.] Примітки
1.↑ а б Горбач О. Говірки й словник діялектної
Следующая публикация
Нет комментариев