Юстинівка,Юстинівка,така гарна ,ніби дівка Притаїлась у долині над струмком ,як небо,синім. Колись тут Юстя панувала і отак село назвала. П роходить за роком рік,так ведеться споконвік. І ставок у нас тут є,на сонечку виграє.
Над ним верби нахилились і у воду задивились. На краю села церквиця,біля неї є дзвіниця. Йде відправа щонеділі,люди раді:церква діє. А клуб самі збудували,ще держава гроші мала. Були там танці і кіно,та минулося давно.
Тепер рідко він працює і народ це так дивує. Хіба в свято щось проводять,і тоді люди приходять. Свинокомплекс збудували,і усі тут працювали. Та як борги віддавали,його чисто розібрали. Тепер у селі в нас тихо і кругом панує лихо.
Роботи ніхто не має,в світ за очі від'їжджає. Маса хат стоїть порожніх,не вітає подорожніх. Процвітають бур'яни ,тут господарі вони. Школа є і дитсадок,небагато тут діток. Молодь село покидає й тому виходу немає.
Юстинівка така мила,і я її полюбила, Хоч до дому все хотіла,крила б мала-полетіла. Я привикла до людей,бо учила їх дітей. До школи вже не ходжу,а оці вірші пишу. Хто хоче попрацювати,до нас може приїжджати.
А хто хоче відпочити-то тут є де жити. Запрошую в Юстинівку,тут дуже красиво. Люди всі такі привітні ,і вода смачна на диво. Вчитель пенсіонер Рубашевська Ольга Іванівна.
Вірш"СЕЛО"
Хто спить,хоч сонце вже давно зійшло,І хто не знає про сільські болячки,У того на умі одні балачки І романтичні вірші про село.У кого не щеміли мозолі І від кісся не репались долоні,І хто не чистив гною у загоні,Той пише про пейзажі на селі.Хто вільним був і зроду не бував У рабстві свиней,кроликів,корів і птиці,Тому село казковим раєм сниться Серед чарівних сонячних заграв.
Продовження.
Хто вил не знав і не клепав коси,Хто на городі не горбативсь раком,Хто за свій труд не мав в дулі з маком-Той мліє від селянської краси.Хто не втрачав здоров'я з юних літ,Не дихав хімікатами щоднини,У кого від сапи не терпла спина,Той від села весніє,наче цвіт.*.* *
Та попри все це,хто живе в селі І хто витирає піт натрудженими руками,По-справжньому щасливий в БОЖОМУ лиці І працею прославлений в піснях віками! ! !
Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации
Комментарии 10
Юстинівка,Юстинівка,така гарна ,ніби дівка Притаїлась у долині над струмком ,як небо,синім. Колись тут Юстя панувала і отак село назвала. П роходить за роком рік,так ведеться споконвік. І ставок у нас тут є,на сонечку виграє.
Над ним верби нахилились і у воду задивились. На краю села церквиця,біля неї є дзвіниця. Йде відправа щонеділі,люди раді:церква діє. А клуб самі збудували,ще держава гроші мала. Були там танці і кіно,та минулося давно.
Тепер рідко він працює і народ це так дивує. Хіба в свято щось проводять,і тоді люди приходять. Свинокомплекс збудували,і усі тут працювали. Та як борги віддавали,його чисто розібрали. Тепер у селі в нас тихо і кругом панує лихо.
Роботи ніхто не має,в світ за очі від'їжджає. Маса хат стоїть порожніх,не вітає подорожніх. Процвітають бур'яни ,тут господарі вони. Школа є і дитсадок,небагато тут діток. Молодь село покидає й тому виходу немає.
Юстинівка така мила,і я її полюбила, Хоч до дому все хотіла,крила б мала-полетіла. Я привикла до людей,бо учила їх дітей. До школи вже не ходжу,а оці вірші пишу. Хто хоче попрацювати,до нас може приїжджати.
А хто хоче відпочити-то тут є де жити. Запрошую в Юстинівку,тут дуже красиво. Люди всі такі привітні ,і вода смачна на диво. Вчитель пенсіонер Рубашевська Ольга Іванівна.
Хто спить,хоч сонце вже давно зійшло,І хто не знає про сільські болячки,У того на умі одні балачки І романтичні вірші про село.У кого не щеміли мозолі І від кісся не репались долоні,І хто не чистив гною у загоні,Той пише про пейзажі на селі.Хто вільним був і зроду не бував У рабстві свиней,кроликів,корів і птиці,Тому село казковим раєм сниться Серед чарівних сонячних заграв.
Хто вил не знав і не клепав коси,Хто на городі не горбативсь раком,Хто за свій труд не мав в дулі з маком-Той мліє від селянської краси.Хто не втрачав здоров'я з юних літ,Не дихав хімікатами щоднини,У кого від сапи не терпла спина,Той від села весніє,наче цвіт.*.* *
Та попри все це,хто живе в селі І хто витирає піт натрудженими руками,По-справжньому щасливий в БОЖОМУ лиці І працею прославлений в піснях віками! ! !
Молодець, Світлана Михайлівна!