Предыдущая публикация
Село Ломачинці - Колись на цій території було розташоване Сарматське море.
15-20 мільйонів років тому це море вкривало великі простори - від Кременецького кряжу і Карпат до сучасного Аральського моря. З відходом Сарматського моря поступово утворювались долини і русла рік, що нині впадають у Чорне і Азовське моря. Саме так утворився Дністер, який і нині тече тією долиною, яку він розробив понад мільйон років. Але у далекому минулому ріка несла свої води дуже широкою долиною з низькими пологими берегами. Ця долина, як вважають учені, утворилась на місці давнього розлому, що стався в кристалічному фундаменті і в осадочних утвореннях палеозойської ери. В гомінценовій епосі, яка розпочалась близько 1 мільйона років тому, Дністер був повноводним, а швидкість його течії була значно вищою, ніж тепер. Це було пов'язано головним чином з тим, що клімат тоді був теплим і вологим. У той час більшу частину території сучасної України вкривали густі субтропічні ліси. Буйна рослинність добре акумулювала дощові води, які цілорічно численними бурхливими потоками вливались у Дністер, Дніпро та інші великі ріки. Йшли тисячоліття. Дністер все глибше врізувався в товщі лесових відкладів, а потім у тверді породи, що утворились протягом давніх геологічних періодів. У Середньому Подністров'ї поступово формувалась вузька, глибока, каньйоноподібна долина.
Первісна людина на берегах Дністра та його приток з’явилася у першу половину раннього палеоліту - близько 160 тис. років. Тут перебували невеликі групи первісних людей навіть у період дніпровського зледеніння, коли гігантські двокілометрової висоти льодові язики доповзли до лінії сучасних міст Шепетівки і Дніпропетровська, а Поділля і Причорномор'я перетворились у тундру. Подністров'я було порівняно густо заселене в часи трипільської культури і культури шнурової кераміки (4-5 тис. років тому) .
В свій час – в пору раннього заліза місцевість входила до скіфських земель. Десь у ІІ-му ст. через ці землі пройшли германські племена сполів і готів, які вірогідно витіснили скіфів (але достеменно це не відомо). Споли де який час жили в Подністров'ї, а згодом вони, а за ними і готи пішли до низу Дунаю. В VI сторіччі Північна Бессарабія входила до ареалу проживання західних антів.
Починаючи з Х ст. тут започатковується Попрутська оборона лінія Київської Русі, котра була повністю сформована галицькими князями в середині ХІІ-го ст. У середині ХІІ ст.. територія міжріччя Дністра та Пруту була відрізана від Русі половцями. Русічі, що жили по Дністру (нащадки улічив і тиверців) пішли в ліси кодрової зони Молдови і Хотинської лісової зони. У ХІІ-ХІІІ ст. територія нинішнього села перебувала майже на самому кордоні Галицько-Волинського князівства. Кордон проходив у хутора Галиця.
Ломачинське давньоруське городище розміщується за 1,5 км на південний захід від села Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області, на високому мису лівого берега р.Каютин, в урочищі Галиця. Городище є залишками общинного центру ІХ ст. та князівської фортеці Х-ХІІІ ст. Площа городища обмежена кільцевим валом з ровом, які в північній частині розміщуються й на схилах мису, включаючи в межі укріплення природне джерело води. Розкопки на городищі проведено експедицією Чернівецького університету та обласного краєзнавчого музею у 1968 р. Вал в південній частині городища перерізано двома траншеями шириною 3 м, а у західній - траншеєю шириною 1 м. Встановлено, що вал насипано на місці спалених дерев'яних стін стовпової конструкції городища - общинного центру ІХ ст. В ньому виявлено житлово-господарські зруби Х-ХІІІ ст., що входили до конструкції оборонної лінії.
До городища примикає селище, на території якого виявлено напівземлянкою житла з печами-кам'янками, що датуються Х-ХІ ст., та наземні житла з глинобитними печами, що датуються ХІІ - першою половиною ХІІІ ст.
Галицько-Волинське князівство згодом підпало під владу Золотої Орди. В 1345 р., коли угорські війська здолали татар і вигнали їх з правобережжя Дністра, територія відійшла до Угорщини, з середини XIV ст. – до складу Молдовської держави.
Следующая публикация
Комментарии 1