Предыдущая публикация
Я безмежно люблю Україну!
Де б не була,з далеких доріг,
Повернусь на свою Батьківщину,
На батьківський рідний поріг.
Коли падала і підіймалась-
Я завжди поверталась сюди.
Тут я знову сил набиралась,
Від святої з джерел води.
Тут все рідне мені до болю,
Все найкраще,бо все моє!
Тут спалахує серце любов*ю,
І життя по- новому б*є.
Мене все навкруги зустрічає,
Поле,ліс і у вербах ставок.
Серце радість тут відчуває,
Бо у спогади кожен крок.
Хай мене і не розуміють,
І тікають в далекі світи,
Бо вони повертатись не вміють,
До святої з джерел води...
Автор:Віта Стронська
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1