
А я сьогодні плачу, так без причини, просто,
Хоча ота причина десь-таки, мабуть, є,
Занадто вже вразлива, хоч і велика зростом,
І серце все частіше свій ритм у грудях б'є.
Собі не дозволяла я плакать довго дуже,
Душа вовками вила - я посміхалась всім,
Тому і обірвалось в мені щось нині, друже,
І щось перекрутилось у всесвіті моїм.
Я впораюся й нині, бо гарту мала досить,
Й те, що несла до цього, й надалі понесу,
Бо ще душа багато, ой як багато просить,
І я зіп'ю ще нею всю осені красу.
2016 р.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 6