Я ВЖЕ НЕ ТА...

Мені не стати тою, що була,
В житті не можна все почать спочатку
На досвіді поставивши печатку,
Як в юності простерти два крила.
Мені того уже не пережить
Чим так душа піднесено горіла,
Під почуттів навалою німіла,
Тремтливо взявшись брами їм відкрить.
Бо я уже не та, яка була,
Під вітром шкіра огрубіла трохи,
Душа навчилась чогось у епохи,
Не розгубивши в ній свого тепла.
Ще та любов, що в юності, жива,
Єдине, що в мені не вбить нічому,
І пісню в ній таку душа співа,
Як не співала ще в житті нікому.
МАРІЯ ГРИЦАН
2016 р.