ПЕРЕЖИТЕ

А я свій світ довірила тобі,
Його в твої долоні щедро вклавши,
І мед солодкий з слів твоїх злизавши,
Я лише це дозволила собі.
Бо є кордон, який не перейти,
Душа на ньому – пильний охоронець,
Ще зирить світ з відчинених віконець
І важить крок: іти, чи не іти.
Тому, не ношу в пазусі гріха,
І совість чиста перед мною й світом,
Я трохи обпеклась гарячим літом,
Та біль під вітром осені стиха.
МАРІЯ ГРИЦАН
2016 р.