
Не зрікаюсь тебе, ти в кутку мого серця навіки,
Я не вмію інакше – життя не навчило чомусь,
Для моєї душі лиш любов є найкращії ліки,
А без них я і кроку робити в житті не берусь.
Не забуду тебе, є у кожного з нас незабуті,
Є у кожного спомин, який не убити нічим,
Є таємне оте, що оковами пам’яті скуте,
А зривати окови не бачу вагомих причин.
Я залишу тебе в своїх снах, де буваю щаслива,
В своїх мріях рожевих – не вмію ще жити без мрій,
І хай мочить обох нас чуттів нерозтрачених злива
У тих мріях і снах, де ти будеш навіки лиш мій.
МАРІЯ ГРИЦАН
2016 р.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 5