ЩАСТЯ

За розлогими кленами, за зворами студеними,
За рікою, що піниться і в долину зове,
Під горою високою, під стрімкою осокою
У хатині з причілками моє щастя живе.
В падолист убирається, споришем укривається,
З сонцем зранку вітається й новим сонячним днем,
Умивається зливою, у садочку під сливою
Ми завжди удвох разом з ним ранки росяні ждем.
Щастя моє жаданеє, що не кожним пізнанеє,
Не лишай самотиною в темні ночі і дні,
Я тобі буду вірною, якщо схочеш, покірною,
Постарайся ж не зрадити, моє щастя, й мені.
МАРІЯ ГРИЦАН
2016 р.